Фото без опису

Фото без опису З кожним роком в світі зростає проблема нестачі питної води. В умовах відсутності централізованого водопостачання населенням використовується вода з альтернативних джерел (колодязів, бюветів, каптажів тощо).

      Вимоги щодо облаштування та експлуатації колодязів визначені Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН2.2.4-171-10), затвердженими наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400.

       Місця влаштування колодязів слід розташовувати на не забрудненій та захищеній території, яка знаходиться на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 20 м від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод.

       Територію поблизу колодязя треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку. У радіусі 50 м від колодязів не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.

      Забороняється влаштовувати колодязі у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях.

       Під час влаштування колодязів необхідно
дотримуватись наступних вимог:

• ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод);
• стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин;
• підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр;
• для проведення його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби;
• наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі;
• з метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою;
• зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку;
• для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси;
• зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра;
• біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, для забору води з колодязя необхідно використовувати відро загального користування. Заборонено використовувати для забору води індивідуальні відра.
• для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя.

         Навколо колодязя необхідно робити “замок” із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2м і шириною 1м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше 2м на основі з щебеню товщиною 15-20 см.

         Перед введенням в експлуатацію рекомендується виконати тривале відкачування води декілька повних обʼємів, дезінфекцію та повторне відкачування води до зниження залишкових кількостей дезінфектанту до норми.

        Власники колодязів зобов’язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження її безпечності та якості у відповідності з ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

       Перед введенням в експлуатацію рекомендується виконати тривале відкачування води декілька повних об’ємів, дезінфекцію та повторне відкачування води до зниження залишкових кількостей дезінфектанту до норми.

      Користуючись колодязем, велику увагу необхідно приділяти його захисту від забруднення і періодично ремонтувати, запобігати нагромадженню мулу, що погіршує смак і запах води, та який є сприятливим середовищем для розмноження патогенних мікроорганізмів. З цією метою його треба періодично – не рідше раз на рік очищати та цілком відкачувати воду. Після кожного ремонту або очищення рекомендовано проводити дезінфекцію споруд та води деззасобами дозволеними МОЗ України.

      З метою попередження виникнення захворюваності серед користувачів криничної води – весною та восени треба проводити такі необхідні важливі заходи, як профілактичне знезараження, для цього використовується хлорне вапно або ж спеціальні таблетовані дез.засоби, а також хороший ефект дезінфекції води дають керамічні “патрони”, заповнені хлорним вапном з водою, які опускаються в криницю на тривалий час (1 місяць). Після чого їх очищують, знову заповнюють та опускають в криницю. Після профілактичного знезараження водою можна користуватися вже через 2 години.

У випадку, коли вода криниці забруднена, змінився смак, запах, колір чи з інших причин виникає необхідність провести таке: вичерпати чи викачати воду з криниці, очистити від намулу стінки, дно. Зруб продезінфікувати 5 % розчином хлорного вапна.

Для приготування такого розчину необхідно взяти 0,5 кг хлорного вапна, висипати його в 10 л відро, долити літр води і акуратно розмішати. Після цього долити воду до повного об’єму. Такий розчин потрібно відстояти 24 години. Відстояний розчин обережно зливають, а згашене вапно, що залишилося на дні відра викидають. Для приготування розчину використовують пластмасове або емальоване відро. Готувати розчин необхідно на відкритому повітрі, дотримуючись правил техніки безпеки.

Воду, що заповнила криницю, знезаражують хлорним вапном з розрахунку ≈500 г/м3 води. Через 8 годин воду вичерпують, проводять повторну дезінфекцію води з розрахунку в 2 рази меншої кількості хлорного вапна на 1 м3; застосовують також таблетовані препарати у відповідності до методичних вказівок затверджених МОЗ України. Через 6 годин воду знову вичерпують, після повторного наповнення і втрати запаху хлору її можна вживати.

Необхідно зазначити, що хлорування води дає тимчасовий ефект. Тому якщо є постійне джерело забруднення (затікання нечистот від вбиральні, ґрунтових вод через несправний колодязний зруб тощо), користування водою колодязя забороняється до усування цих дефектів.

   Способи знезараження води в домашніх умовах:

 1. Кипятіння  – найнадійніший спосіб знезараження води. Варто кип’ятити воду протягом мінімум 10-ти хвилин, після чого дати їй відстоятися та обережно злити, не збовтавши осад, який зібрався на дні ємності. Чим довше кип’ятиться вода, тим більше знищується патогенів. Зберігайте кип’ячену воду в закритій тарі. За можливості, відстояну кип’ячену воду варто додатково очистити за допомогою побутового фільтра для води.

 2. Таблетки для знезараження питної води  – реалізуються населенню через аптечні заклади спеціальні препарати з вмістом активного хлору у вигляді таблеток. Такі таблетки мають антибактеріальні властивості, великий термін придатності та швидку антибактеріальну дію. Перед їх застосуванням необхідно уважно вивчити інструкцію.

 3. Йод – в крайніх випадках використовується спиртовий розчин йоду. На 1 літр води достатньо 3-4 краплі. Така вода буде мати характерний смак і перш ніж її спожити треба зачекати 1 годину. Питну воду після знезараження йодом слід профільтрувати через побутовий фільтр. Особам з ураженою щитоподібною залозою краще утриматися від споживання надмірних доз йоду.

 4. Перманганат калію (марганцівка) – для знезараження 1 літру води потрібно 1-2 грами розчину або кілька кришталиків, щоб вода стала блідо-рожевого кольору, відстояти воду 30 хвилин, потім акуратно процідити або пропустити через побутовий фільтр, залишивши осад на дні ємності.

5. Активоване вугілля – дозволяє прибрати неприємний запах води та незначні домішки і шкідливі речовини. На 1 літр води потрібно 5 таблеток, які краще подрібнити для збільшення активної площі, загорнути в марлю або іншу тканину, щоб вугільний пил не потрапив у чисту воду. Знезараження води питної у такий спосіб триває щонайменше 8 годин.

        Колодязна вода повинна бути епідемічно-безпечною (не містити бактеріального забруднення), не шкідливою за хімічним складом та приємною за органолептичними (смаковими) властивостями.

        Дотримуйтеся правил та бережіть своє здоров’я!