Новини партнерів

Юрлікнеп: 5 аспектів регулювання дистанційної роботи  Карантин зробив “дистанційку” вкрай поширеною і стимулював закріплення специфіки такої форми організації праці у Кодексі законів про працю України (КЗпП). Нові положення дозволили зберегти робочі місця тисячам людей, які могли виробляти продукцію або виконувати свої трудові функції із використанням інформаційно-комунікаційних технологій вдома. Суттєві зміни було внесено після ухвалення закону від 04.02.2021 № 1213-IX. Як зазначено у ч. 1 ст. 60-2 КЗпП, дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.  Чернігівська районна філія Чернігівського обласного центру зайнятості нагадує про ключові особливості дистанційної роботи, щоб її виконання супроводжувалось дотриманням прав працівників. 1.  Особливості укладення трудового договору про дистанційну роботу При укладенні трудового договору про дистанційну роботу власник або уповноважений ним орган повинен ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, а також надати працівникові рекомендації щодо роботи з обладнанням та засобами, які власник або уповноважений ним орган надає працівнику для виконання певного обсягу робіт. Ознайомлення може відбуватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці. Письмова форма є обов'язковою при укладенні трудового договору про дистанційну  роботу (пункт 6-1 частини 1 статті 24 КЗпП). На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. При цьому існує типова форма трудового договору про дистанційну роботу, затверджена наказом Мінкономіки. За певних умов дистанційна робота може виконуватися без укладення письмового трудового договору. На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються (ч. 11 ст. 60-2 КЗпП). За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Відповідні умови можуть бути погоджені в трудовому договорі про дистанційну роботу (ч. 6 ст. 60-2 КЗпП). 2. Специфіка регулювання робочого часу і часу відпочинку при виконанні дистанційної роботи Працюючи дистанційно, фахівець розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу (ч. 5 ст. 60-2 КЗпП). Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу (ч. 9 ст. 60-2 КЗпП). 3. Окремий порядок забезпечення дистанційних працівників необхідними для роботи засобами Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу (ч. 7 ст. 60-2 КЗпП). У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим (ч. 8 ст. 60-2 КЗпП). При цьому працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу (п. 10 ч. 1 ст. 134 КЗпП). 4. Особливості забезпечення вимог у сфері охорони праці при виконанні дистанційної роботи Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється (ч. 3 ст. 60-2 КЗпП). У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому (ч. 4 ст. 60-2 КЗпП). Як встановлює ст. 153 КЗпП, при укладенні трудового договору про дистанційну роботу на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівника з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем. Такий інструктаж (навчання) може проводитися дистанційно, з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема шляхом відеозв’язку. При виконанні дистанційної роботи власник або уповноважений ним орган відповідає за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної роботи. 5. Переважне право окремих категорій осіб виконувати роботу дистанційно Згідно ч. 12 ст. 60-2 КЗпП, такі категорії працівників можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби: ?вагітні жінки; ?працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку; ?працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю; ?батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Працівник може вимагати від роботодавця органу тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації (ч. 10 ст. 60-2 КЗпП). За інформацією Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості  

Головне управління ДПС у Чернігівській області інформує громадян, платників податків, що до суб’єктів господарювання м. Ніжина почали надходити телефонні дзвінки від невідомих осіб, які представляються працівниками Ніжинської ДПІ. Телефонують із мобільного телефону 0953404479 та просять передзвонити за номером 0955973516, начебто начальнику Ніжинської ДПІ. При цьому невідомі особи просять надати грошові кошти. Вкотре повідомляємо, що такі дії вчиняють шахраї. Застерігаємо платників податків бути пильними та не піддаватися на провокації.   Попереджаємо, що у разі надходження таких дзвінків з будь-якими незаконними пропозиціями або вимогами, одразу повідомляйте працівників підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції за номером телефону: (0462) 652-315, 652-392, 668-522.           Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»           Пресслужба Головного управління  ДПС у Чернігівській області  

Про підтримку обороноздатності нашої країни платниками податків Чернігівщини інформує громадськість начальниця Головного управління ДПС у Чернігівській області Людмила Слотюк. За січень 2022 року платники податків Чернігівської  області сплатили до бюджету 34.4 млн грн військового збору. Це на 3,9 млн грн, або на 12,8 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Підтримали обороноздатність протягом січня поточного року понад 5,7 тис податкових агентів - юридичних осіб, які перерахували 31,7 млн гривень. Понад 6,5 тис. фізичних осіб (приватних підприємців та громадян) сплатили військового збору 2,7 млн гривень.

Вас хвилює питання, чи зараховується період безробіття до страхового стажу для нарахування пенсії? Відповідаємо.

ТОВ «СП «АВТОСТРАДА»   терміново потрібні кваліфіковані робітники     на асфальтно-бетонний завод :

Особи з інвалідністю мають рівні права у сфері праці й зайнятості з іншими категоріями населення. При цьому залучення таких людей до трудової діяльності вимагає надання їм додаткових переваг. Законодавством передбачено низку гарантій, спрямованих на реалізацію трудового потенціалу осіб з інвалідністю. Чернігівська районна філія Чернігівського обласного центру зайнятості  прагне нагадати про пільги для  цієї особливої категорії працездатних людей.  1) Пільгові умови працевлаштування Для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Такий норматив становить 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо штат становить від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця (ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). У разі працевлаштування за направленням центру зайнятості безробітних з числа осіб з інвалідністю, віднесених Законом України «Про зайнятість населення» до громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, на нове робоче місце строком не менше ніж на 2 роки, роботодавцю щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Докладніше це питання врегульовується порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 347. Варто зазначити, що при працевлаштуванні осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи, випробування не встановлюється (ст. 26 Кодексу законів про працю України).  2) Пристосування умов праці до фізичних можливостей людини Підприємства, установи та організації, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації та вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників (ст. 12 Закону України «Про охорону праці»). Підприємства, установи  та організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів (або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів) у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення тощо з урахуванням можливостей особи з інвалідністю ( це передбачає ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). Стаття 18 зазначеного Закону передбачає, що особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах та організаціях, державна служба зайнятості сприяє в працевлаштуванні з умовою про можливість виконання роботи вдома. На прохання осіб з інвалідністю їм може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 172 КЗпП).  3) Необхідність дотримання медичних рекомендацій Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 55 КЗпП). Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт теж  можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії (стаття 63 КЗпП). Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою роботодавця, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю (ст. 17 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). Якщо стан здоров'я перешкоджає продовженню цієї роботи, то працівник може бути звільнений на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП (якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу). Розмір вихідної допомоги у разі звільнення не може бути менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). 4) Сприятливі умови надання відпусток Особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів (ст. 6 Закону України «Про відпустки»). Щорічна відпустка повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві за бажанням працівника надається особі з інвалідністю  відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки. Особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 16-2 Закону про відпустки). 5) Особливості набуття статусу безробітного Статусу безробітного може набути особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого законодавством пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та яка офіційно працювала та сплачувала внески. Реєстрація особи з інвалідністю здійснюється на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.  Чернігівська районна філія Чернігівського обласного центру зайнятості здійснює пошук підходящої роботи особі з інвалідністю відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у людини кваліфікації та знань, з урахуванням її можливостей та побажань (ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). За інформацією Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості

ОК-5 та ОК-7 - це довідки про страховий стаж. Їх використовують для оформлення на роботу, призначення пенсії або нарахувань за лікарняним. Нині довідки можна отримати без черг та стресу онлайн на порталі «Дія». Для цього: 1.Перейдіть на https://diia.gov.ua та авторизуйтеся; 2.Натисніть «Пенсії, пільги та допомога»‎; 3.Виберіть потрібну довідку в списку; 4.Перевірте інформацію про вас і, якщо потрібно внести зміни, зробіть це в профілі; 5.Натисніть «Готово»‎. От і все! Результат вам надійде на пошту, а сама довідка відображатиметься в розділі «Послуги»‎ - «Отримані документи»‎. Довідково: Довідка ОК-5 формується за період з 2000 року та містить відомості про суми заробітку для нарахування пенсії і страховий стаж; Довідка ОК-7 формується за період з 2011 року і містить відомості про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (в межах максимальної величини) та страховий стаж. В основному дана довідка використовується задля визначення страхового стажу для нарахування допомоги по безробіттю та інше. За інформацією Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості  

Служба зайнятості сьогодні – це сервісна установа сучасного формату, у якій можна отримувати послуги онлайн. Це дозволяє максимально скоротити витрати часу клієнтів на виконання формальних процедур. Для них у вільному доступі на порталі державної служби зайнятості  https://chg.dcz.gov.ua/- найбільша база вакансій в межах країни, електронна черга для безробітних, електроні кабінети для роботодавців та шукачів роботи, платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри, освітній портал. Аби скористатися ними, достатньо мати комп’ютер, підключений до Інтернету, або необхідні додатки у своєму гаджеті. А тепер про все це більш детально… Пошук роботи та працівників онлайн Отож, шукати роботу та працівників можна за допомогою бази вакансій державної служби зайнятості, яка містить пропозиції легальної роботи від роботодавців в межах країни та оновлюється щодня. До того ж, бажаючі знайти роботу у м.Чернігові, Ніжині та Прилуках можуть скористатися інтерактивними картами вакансій, створеними  рекрутерами служби зайнятості за допомогою онлайнсервісу Google – «Мої карти». Пошук здійснюється шляхом переміщення курсору вулицями міста або введенням у пошуковому полі ключових слів. Карти регулярно поповнюються новими актуальними вакансіями, зайшовши на які можна отримати інформацію про назву посади, заявлені вимоги до кандидата, розмір обіцяної зарплатні та контакти рекрутерів. Електронна черга реєстрації безробітних та електронні кабінети для роботодавців та шукачів роботи Сьогодні людині, яка опинилась без роботи, можна записатись на прийом до фахівця служби зайнятості дистанційно, не виходячи з дому. Варто лише скористатись сервісом із онлайнреєстрації, який доступний на порталі державної служби зайнятості. Там же роботодавці та безробітні можуть створити електронні кабінети. Цей зручний онланйсервіс допоможе зберегти безцінний ресурс-час. Користуючись електронним кабінетом, роботодавці можуть оперативно здійснювати пошук необхідних кадрів, переглядати резюме безробітних, слідкувати за станом укомплектування заявлених вакансій, виконання договорів, подавати звітність тощо. Безробітні ж за допомогою електронного кабінету можуть самостійно здійснювати пошук роботи, подавати резюме, переглядати дату та час відвідування служби зайнятості, нарахування та виплати, графік проведення заходів. Платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри Цей сервіс з онлайнтестування створено з метою надання послуг з профорієнтації у дистанційному режимі. Він дає можливість всім бажаючим пройти комплексне профорієнтаційне тестування та оцінити власний потенціал (здібності, інтереси, можливості), аби усвідомлено обрати майбутню професію та розробити стратегію кар’єрного зростання. Освітній портал Це проект державної служби зайнятості для успішного працевлаштування українців. Для всіх, хто прагне опанувати нові знання та розвивати власні компетенції, у вільному доступі - онлайнкурси, вебінари, дистанційні навчальні програми від Центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та безліч іншої корисної для пошуку роботи та працівників інформації. Онлайнреєстрація у службі зайнятості Сьогодні зареєструватися у службі зайнятості можна онлайн - на сайті державних послуг «Дія» (www.diia.gov.ua). Для цього необхідно обрати послугу "Допомога по безробіттю», виконати кілька простих кроків для реєстрації і наші фахівці допоможуть вам із пошуком роботи. А з мобільним застосунком «Дія» ви можете у службі зайнятості користуватися своїми е-документами. Державна служба зайнятості. Найбільша база можливостей! Обирайте можливості - користуйтеся послугами служби зайнятості онлайн. За інформацією Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості  

Як зазначено у ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ( https://is.gd/8zE0KG ), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу зараховується період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, ?отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності); ?допомогу по частковому безробіттю; ?допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; ?матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. ?За інформацією Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості

На сьогодні в Україні налічується 180 сімей патронатних вихователів, 3 з них лише в м.Чернігові. Понад 1000 дітей отримали послуги патронату, з них близько 44% повернулося до біологічних сімей, 48% влаштовано до сімейних форм виховання, однак 8 % – до інституційних закладів. Патронат – це «швидка сімейна допомога» дитині та її сім’ї, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання нею, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Патронатна сім’я або тимчасова родина дозволяє дитині краще пристосуватися до життя в суспільстві. Послуга патронату передбачає роботу з біологічною сім’єю, що дозволяє кожній третій дитині повернутися до своїх батьків. Хто такий патронатний вихователь? Патронатний вихователь — це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї. Водночас патронатні вихователі працюють 24 години на добу, 7 днів на тиждень, без вихідних та відпусток, не маючи можливості прийти з роботи, бо вони живуть на роботі. При цьому вони одночасно виконують роботу багатьох різних спеціалістів та постійно підвищують свій професійний рівень. Також умовою є те, що виконання обов’язків патронатного вихователя не можна поєднувати з іншою трудовою діяльністю. Хто може бути патронатним вихователем? Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2021 № 893 затверджено Порядок створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя, який визначає механізм запровадження та організації функціонування сім’ї патронатного вихователя, надання послуги патронату над дитиною, яка перебуває у складних життєвих обставинах, здійснення заходів щодо її захисту та забезпечення права на догляд, виховання в безпечному та сприятливому сімейному середовищі. Якщо особи виявили бажання стати патронатними вихователями, вони можуть звернутися у службу у справах дітей, яка займається пошуком патронатних вихователів спільно із фахівцями з соціальної роботи в кожній територіальній громаді. У службі їм нададуть усі рекомендації щодо документів, які необхідно зібрати. Кандидат у патронатні вихователі має обов'язково пройти спеціальне навчання та укласти договір про умови запровадження патронату (створення сім’ї патронатного вихователя). Наразі пошук кандидатів у патронатні вихователі також здійснюється з числа зареєстрованих безробітних. Фахівці служби зайнятості інформують зареєстрованих безробітних про суть та зміст патронату над дитиною та про можливість подання документів як кандидата у патронатні вихователі до служби у справах дітей для первинного відбору кандидатів у патронатні вихователі. Який розмір оплати послуг патронатного вихователя? Це 5 прожиткових мінімумів. З початку цього року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 589 гривень. Сьогодні між обласними службами зайнятості, службами у справах дітей та регіональними центрами соціальних служб налагоджена співпраця, організована взаємодія та проводяться спільні заходи щодо інформування шукачів роботи з питань патронату, зокрема із залученням фахівців служби у справах дітей. В інформаційних просторах Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості розміщені   інформаційні та презентаційні матеріали, з якими є можливість ознайомитися та визначитися щодо участі у відборі в патронатні вихователі. Якщо ви маєте бажання дати дітям сімейний затишок та турботу і водночас забезпечити власну зайнятість- не зволікайте, звертайтесь до служби у справах дітей, підрозділи якої є в кожній територіальній громаді Чернігівського району. За інформацією Чернігівської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості